Сьогодні йога є не лише предметом обговорення практикуючих, але й темою багатьох наукових досліджень в усьому світі (зокрема, в Індії, США, Європі).
В цілому, отримані результати підтверджують ті властивості впливу йоги на організм, про які знали ще стародавні майстри. Різниця тільки в тому, що відкриття стародавніх йогів були інсайтом, безпосереднім проникненням у внутрішній світ через тривалу й наполегливу практику, тоді як наукою вплив йоги на організм вивчається методами більш “об’єктивними”, такими як спостереження й експеримент.
Основи йоги закладені в «Ведах», «Упанішадах», «Бхагаватгіті» та інших давніх джерелах. Серед сучасних дослідників вплив асан на організм вивчався в роботах Д.Еберта, В.Райха, А.Сафронова, Р.Мінвалеєва й багатьох інших.
Регулярна практика гімнастики йогів не просто позбавляє людину втоми, робить її більш спокійною, впевненою в собі, продуктивною в роботі, але і зміцнює організм:
- підвищує функціональні можливості серцево-судинної системи, влагоджуючи роботу серця як під час фізичної активності, так і в стані спокою;
- поширює резервні можливості апарату кровообігу;
- благотворно діє на центральну нервову систему;
- підвищує стійкість ендокринної системи, впорядковує швидкість обміну речовин;
- гармонізує роботу травної, видільної, дихальної та інших систем;
- активізує неспецифічні захисні сили організму (імунітет).
В йозі, як і в будь-якій іншій спортивній (фізкультурній) діяльності цілеспрямовано розвиваються й удосконалюються певні індивідуально-психологічні якості (зокрема, саморегуляція, самоконтроль), вміння та навички, процеси (рухова пам’ять, мислення, уява, увага і т.д.), властивості особистості (характер, воля, мотивація тощо).
Тілесно-орієнтована психотерапія, біосинтез, бодінамічний аналіз, біоенергетичний аналіз, біодинаміка, соматопсихологія, процесуальна психотерапія, ритморухова терапія, психофізична гімнастика – всі ці сучасні системи фізичного і психологічного оздоровлення беруть свої основи або тісно переплітаються зі стародавньою системою гімнастики йогів.
Сучасні дослідження впливу йоги (гімнастичних, дихальних і медитативних технік) на психічний і фізіологічний стан хронічно хворих показують наступні зміни:
- власний соматичний стан оцінюється хворими як більш позитивний;
- хвороба більше не сприймається як вирок: практикуючі навчаються виносити з неї певні висновки, використовувати її як стимул для зміни способу життя;
- тіло загалом починає сприйматися більш позитивно, вони навчаються отримувати задоволення від фізичних вправ, догляді за собою;
- відбувається “перезавантаження” самосприйняття, деавтоматизація поведінки, мислення;
- розширення кола інтересів замість фіксації на особистому здоров’ї, налагодження відносин з оточуючими, підвищення коефіцієнту переживання позитивних емоцій.
Тож, як ми ще раз впевнилися, практикувати йогу можна не тільки здоровій людині, але й хронічно хворій. Головне, щоб тренувальний процес був вибудуваний професійно, з урахуванням техніки безпеки й глибоких знань впливу вправ на організм хворого.
Окрім того, сам практикуючий в разі наявності хронічних хвороб має бути вдвічі пильнішим до реакцій власного організму під час виконання асан, дихальних технік тощо. Кожного разу при виникненні больових реакцій з неприємним відчуттям дискомфорту або порушення в тілі, необхідно сповіщати про них тренера, особистого лікаря, і просто реагувати адекватно цим відчуттям – десь більше відпочити, десь зробити невеличку паузу, зменшити рівень навантаження тощо.
Пам’ятайте, що ваша власна уважність – це ваш головний запобіжник травматизації, основний фактор розвитку.
P.S. Відривок з моєї авторської книги “Йога і Особистість”. Ягубова Ірина
Якщо вас цікавить придбання електронної книги, звертайтеся за телефоном (097)877-13-74
Або пишіть в Telegram, Viber, WhatsApp за тим самим номером.