Як зберегти внутрішню стабільність та опору під час війни й невизначеності — пояснює психолог

Коли світ стає нестабільним, психіка шукає опору

Під час війни люди часто приходять на консультацію з одним і тим самим запитанням, сформульованим по-різному:
«Як витримати те, що відбувається?»
«Як не розсипатися?»
«Як жити, коли немає відчуття майбутнього?»

Внутрішня стабільність — це не спокій у звичному сенсі й не відсутність страху. Це здатність психіки залишатися цілісною, навіть коли зовнішній світ втрачає передбачуваність.

Віктор Франкл, психіатр і засновник логотерапії, який пережив концтабори, писав:

«У людини можна відібрати все, окрім одного — останньої людської свободи: обирати своє ставлення до будь-яких обставин»
(Viktor E. Frankl, “Man’s Search for Meaning”)

Це не заклик до позитивного мислення. Це тверезе спостереження про внутрішню позицію, яка може стати опорою тоді, коли зовнішні опори зруйновані.

Що відбувається з психікою під час війни

З точки зору психології, війна — це тривалий травматичний стрес, а не окрема подія.
Психіка не «ламається», вона адаптується, але ціна цієї адаптації висока.

Найпоширеніші стани, з якими я працюю в практиці:

  • хронічна тривога без конкретної причини

  • відчуття внутрішньої порожнечі або «оніміння»

  • втрата відчуття опори в собі

  • постійне напруження в тілі

  • складність планувати навіть близьке майбутнє

Британський психоаналітик Дональд Віннікот писав:

«Відчуття безпеки формується не від відсутності загроз, а від досвіду бути утриманим — психологічно і емоційно»
(D. W. Winnicott, “The Maturational Processes and the Facilitating Environment”)

Під час війни цей «утримуючий простір» руйнується. Саме тому внутрішня стабільність не виникає сама по собі — її потрібно відновлювати свідомо.

Внутрішня опора: що це насправді (і чим вона не є)

Внутрішня опора — це не:

  • постійний спокій

  • ігнорування страху

  • «триматися і не відчувати»

  • заборона собі слабкості

Натомість внутрішня стабільність — це:

  • здатність витримувати свої емоції, не руйнуючи себе

  • контакт із реальністю без заперечення

  • розуміння власних меж

  • наявність сенсів, які не зникають разом зі стабільністю світу

Еріх Фромм у книзі «Втеча від свободи» зазначав:

«Людина шукає безпеки не в стабільності світу, а в стабільності власної ідентичності»

Під час війни питання «хто я?» стає важливішим за питання «що буде далі».

Чому психіці так важко саме невизначеність

Невизначеність — один із найсильніших тригерів тривоги.
Нейропсихологічні дослідження показують, що очікувана загроза активує нервову систему сильніше, ніж відома небезпека.

Але з психологічної точки зору головна складність не в самій невизначеності, а в ілюзії контролю, яку ми втратили.

Ірвін Ялом писав:

«Тривога виникає не через смерть, а через усвідомлення нашої безсилості перед нею»
(Irvin D. Yalom, “Existential Psychotherapy”)

Саме тому люди, які звикли все контролювати, часто переживають війну особливо важко.

Як психолог допомагає відновити внутрішню стабільність

Психотерапія під час війни — це не про «заспокоїтися».
Це про відновлення внутрішньої цілісності.

У роботі з клієнтами я фокусуюся на кількох ключових напрямках:

1. Повернення контакту з тілом

Тіло першим реагує на загрозу. Робота з тілесними відчуттями знижує рівень фонової тривоги.

2. Усвідомлення власних емоцій

Не «прибрати» страх або злість, а навчитися їх витримувати.

3. Формування внутрішніх опор

Це можуть бути цінності, ролі, смисли, досвід витримування складного раніше.

4. Робота з почуттям безсилля

Повернення відчуття впливу хоча б на внутрішні процеси.

Карл Роджерс писав:

«Парадоксально, але коли я приймаю себе таким, яким я є, тоді я змінююся»
(Carl Rogers, “On Becoming a Person”)

Чи достатньо самодопомоги під час війни

Прогулянки, спорт, йога, медитації, соціальні контакти — усе це важливо і корисно.
Вони підтримують нервову систему і можуть бути достатніми на певному етапі.

Але якщо:

  • тривога не знижується місяцями

  • з’являється апатія або відчуття внутрішнього «відключення»

  • порушується сон

  • зникає інтерес до життя

— це сигнал, що психіці потрібна професійна підтримка.

Про мене як психолога

Я — практикуючий психолог консультант в методі позитивної психотерапії (від 2011 року) із багаторічним досвідом роботи з тривогою, кризами, втратами та екзистенційними запитами.
Працюю з дорослими, які живуть у стані хронічного стресу, зокрема в умовах війни та вимушеної невизначеності.

Я проводжу психологічні консультації онлайн та в Києві в Святошинському районі.
Моя робота ґрунтується на принципах:

  • безоцінності

  • конфіденційності

  • поваги до темпу клієнта

  • реалістичного, а не «надихаючого» підходу

Якщо ви зараз читаєте це і відчуваєте втому

Внутрішня стабільність — це не стан, який потрібно досягти раз і назавжди.
Це процес повернення до себе знову і знову.

Іноді достатньо власних ресурсів.
Іноді — потрібна присутність іншої людини, яка здатна витримати вас у складному стані.

Якщо ви відчуваєте, що зараз вам потрібна така підтримка — психологічна консультація може стати тим простором, де внутрішня опора починає відновлюватися.

Навіть у часи, коли світ нестабільний. Звертайтеся!

Консультація клінічного психолога, позитивна психотерапія онлайн та в Києві:

📩 Instagram: irayagubova

📩 Telegram: almayoga

📞 Телефон / Viber / WhatsApp: +38 (097) 877 13 74