Між йогою і сучасною психотерапією існує глибокий взаємозв’язок:
1) Обидві стратегії мають спільну мету – гармонізацію відносин людини з собою і з навколишнім світом, оптимізацію її нервово-психічного стану і життєвої активності, розширення свідомості й самосвідомості, внутрішніх механізмів подолання стресів.
2) Як в психотерапії, так і в йозі існує клієнт (або група), який відчуває певну потребу (бажання впоратися з певною проблемою або досягти чогось) і є тренер (терапевт), який допомагає, вказує на необхідний напрям.
3) В обох випадках клієнт/учень спочатку повинен звільнитися від застарілих, неадаптивних форм мислення, поведінки, сприйняття і т.д., і з часом придбати нові – більш усвідомлені і конструктивні.
4) Як йога, так і психотерапія сприяють накопиченню обсягу енергетичних, фізичних і емоційних ресурсів, які допомагають в подоланні несподіваних труднощів, успішній боротьбі з хворобами, інфекціями та іншими негативними впливами.
Головні ж відмінності між йогою й психотерапією полягають в наступному:
1) Робота над проблемою клієнта в більшості психотерапевтичних напрямків будується «зверху вниз» – через психіку відбувається вплив на соматику й поведінку. Тобто, завдяки обробці свідомих (поглядів, концепцій, спогадів) і підсвідомих (установок, очікувань, емоцій, снів, звичок і т.п.) конструктів здійснюється модифікація як психічного, так і поведінкового й соматичного компонентів.
У йозі, як правило, обробка організму будується «знизу вгору»: через налаштування оптимального функціонування тіла і, в тому числі, через фізичну стимуляцію нервової і ендокринної систем, ми здійснюємо опосередкований вплив на психіку. Поступово піднімаючись по сходах йоги, ми спочатку вчимося контролю нижчих психічних функцій (підвищуємо сенсорну чутливість, розширюємо можливості сприйняття, самосприйняття і т.п.), потім – дихальної системи, яка є як би містком між фізичною та емоційною сферами, а згодом – вищих психічних функцій (уваги, уяви, мислення, пам’яті і т.д.). Робота зі свідомістю і підсвідомістю в йозі здійснюється як за допомогою спеціальних технік (медитації, йога-нідра), так і автоматично через опосередкований і непорушний зв’язок соматичного і психічного компонентів організму.
2) В психотерапії, в залежності від її напрямків, існує різна ступінь активності клієнта в процесі лікування. Йога ж завжди передбачає повну присутність уваги практикуючого на техніках, які він виконує. Увага і активна включеність в процес, як ми пізніше побачимо, є ключовим моментом йоги як такої.
3) Людина, коли приходить до практики йоги, не завжди бачить в своєму житті або мисленні певну проблему: мотивів для початку занять може бути величезна кількість, в тому числі і проста зацікавленість або бажання розважитися. Проте, через наполегливу і систематичну практику, позитивні зміни в здоров’ї, особистості й житті будуть відбуватися безумовно, незалежно від первісної мети. Відсутність же цілеспрямованої мети в психотерапії може значно вплинути на її результат, викликати додаткові перешкоди на її шляху – психологічний захист, опір змінам і тому подібне.
Вивчаючи психотерапевтичну літературу, неможливо не звернути увагу на величезну кількість технік, запозичених їх авторами з давніх йогических практик. Воно й не дивно, адже сучасні лабораторні та психологічні дослідження тільки підтверджують позитивний вплив технік йоги на психофізіологічний стан людини.
Йога – це ретельно опрацьована система фундаментального фізичного і психічного розвитку особистості, її оздоровлення та постійної підтримки здоров’я, досягнення стану максимальної ефективності й усвідомленості в будь-якій діяльності.
Традиційно виділяють чотири погляди на йогу:
- як на одну з філософських систем (даршан) Індії;
- як на метод управління психофизиологією;
- як на форму світогляду;
- як на метод терапії фізичних і психологічних станів.
Йога має одну унікальну властивість – цілісність її підходу до організму, де все його функціональні рівні розглядаються як єдине ціле, у взаємодії і взаємозалежності. Йога не відокремлює фізичне від психічного і духовного, а натомість вивчає людини монолітно. Її поради щодо здорового способу життя закликають не тільки до роботи над фізичним тілом, але до гармонізації всіх трьох начал (фізичного, психічного і духовного).
Працюючи з фізіологічною (біохімічною) складовою, вправи йоги викликають реорганізацію і розвиток свідомості, а тонкі техніки концентрації уваги (медитація), в свою чергу, впливають на фізичний стан і розвиток. Тому практика йоги, з якого боку Ви б її не застосовували, працює на всіх рівнях функціоналу – опосередковано чи безпосередньо.
P.S. Уривок з моєї книги “ЙОГА І ОСОБИСТІСТЬ” – ІРИНА ЯГУБОВА. Якщо вас цікавить придбання електронної книги, звертайтеся за телефоном (097)877-13-74 Або пишіть в Telegram, Viber, WhatsApp за тим самим номером.
Внесіть цей надпотужний інструмент саморозвитку в своє життя вже сьогодні, звертайтеся в будь-які месенджери, дзвоніть!
+38 (097) 877 13 74
Telegram
Або ж додавайтеся в інстаграм:
З любов’ю, тренер Ірина Ягубова.